Торгівля

Доба Неоліту була часом перемін в історії розвідку людини .Це був час, коли людина стала незалежною від природи (йдеться про зміну способу життя, а докладніше способу здобуття їжі), її щоденне життя вже не було залежне від постійного пристосовування до натурального середовища, але навпаки, його пристосовувала до своїх потреб. Не мусила вже перетинати сотні кілометрів, щоб знайти їжу, завдяки своїй вродженій творчості, змогла підкорити собі багато таємниць нашої матері-натури. Почав вирощувати рослини і займатися тваринництвом. Треба пам’ятати, що це не був швидкий процес, котрий з дня на день змінив мисливця на землероба. Процес цих змін тривав багатьох поколінь. Новий спосіб життя почав розповсюджуватися по Землі.

Ідея виробничого господарства з’явилась в центрі близького сходу, і на протязі тисячі років прийшла на європейські землі, замінюючи (витискаючи) поступово рідні форми – мисливство і збирання.

Підкорення природи і зв’язане з цім життя на одному місці було причиною значного технологічного розвитку. Вже 6000 років тому людина почала видобувати в значній мірі натуральну сировину ,між іншим кремінь та обсидіан, з котрих виробляли різні прилади. Не змушена мандрувати людина могла присвятити свій вільний час вигадуванню нових і удосконалювання старих приладів.

Появились великі поселення, де в окремих цехах відповідно переробляли добич, котра далі йшла до багатьох споживачів. Це є один з прикладів на те, як надмір виробленої продукції був приводом розвідку "торгівлі" обміну.
Нині на основі збережених матеріальних свідоцтв діяльності людини, таких як прилади кам’яних, крем’яних, мідних чи навидь глиняного посуду, археологи стараються наново відобразити розвиток "торгівлі" в окремих громадах тодішнього світу (технологічний напрямок).

На території Європи в кам’яному віці народилося багато культур, посеред котрих незначна частина залишила великий слід в появленні економічно - культурної сфери. Однією з таких культур була культура лійковидних кубків (ККЛ), котра в значний спосіб змінила багато сфер щоденного життя початку епохи Неоліту.

Представники цієї культури на території центральної Європи першими дали початок розвитку сільського господарства, котре використовувало худобу для транспортів з вживанням возів з двома або чотирма колами, інтенсивну експлуатацію кремінних покладів чи такою розвиток "торгівлі", котра опиралася на експорт кремінних знарядь, та інших продуктів щоденного вжитку, таких як шкіра та вовна.

Вище представлені елементи господарки ККЛ (торгівля, швидкий розвиток сільського господарювання та технологічний розвиток) зробили можливим демографічний ріст, помітний на цілій території, появу цієї культури майже 4500 років тому назад.

Завдяки характеристичним рисам матеріалів, з котрих робили окремі речі, тепер можна стверджувати з великою дозою впевненості, звідки і куди транспортовано дану сировину, або вироблені з неї предмети. Також характерна техніка вироблення, чи сама форма предмету може розповісти приблизно місце народження даної речі і її розповсюдження.

Так наприклад в археологічному матеріалі з пристані в Городку над Бугом, можемо помітити міцний вплив в середині культури зв’язаний хоча би з діяльністю виробничого поселення. В Чмелеві, а також між культурні, котрі безпосередньо зв’язані з трипільською культурою. Імпорт, складаючи невеликий процент знахідок, був приводом котрий міцно впливав на багато сфер тодішньої діяльності людей ККЛ. Неможливість мати тяжко доступні на кожній день предмети була приводом вироблення "копії" з доступної всім сировини. Прикладом чого можуть бути кістяні копії мідного долота. Це не єдиний приклад на те як людська психіка та її "заздрість", бажання мати, у якомусь роді, новинок, впливає стимулююче на розвиток "торгівлі" і ремесла вже 5000 років тому назад. Треба пам’ятати, що люди ККЛ не переймали цілком чужого культурно-технологічного доробку, вони використовували лиш деякі елементи. Вибрані культурно -технологічні частини вміло змінювали і переносили в місцеві реалії, де в більшості потрапляли вони, в певному сенсі, на еволюційну дорогу.

Неймовірно цікавими предметами зв’язаними з проблемами розвитку "торгівлі", ата його впливу на людей ККЛ, є глиняний посуд, а точніше кажучи, техніка його виробки. Високий технологічний рівень виробки посуду не родить жодних сумнівів, однак з’являється важливе питання - яким способом ці люди опанували так досконалу технологію? Методом спроб та помилок, змінювалась в малопольскій групі ККЛ, чи може була підглянута у сусідів зі сходу? На ці питання ніколи не знайдемо докладної відповіді.

Однак можемо додумуватися, що винником торгівельних контактів с трипільською людністю могло бути удосконалення місцевої-виробничої технології. За це промовляють небагато знахідок, фрагментів трипільської кераміки в поселенні у городку над Бугом. Треба зауважити, що трипільська технологія була частково взірцем серед людей ККЛ, стала імпульсом для місцевих творців та визначником якості. Ці люди, як ми вже переконались, не копіювали, в дослівному сенсі значення слова, але творили на власний спосіб, модифікуючи, провірені взірці. Чи люди КЛК таким чином демонстрували свою незалежність і культурні осягнення? Цього не дізнаємось. Тепер можемо лиш дивуватись красою виробленого посуду, котрий знаходили на пристані в городку над Бугом, або Чмелеві і висувати різні теорії – більше або менше сенсові. Цікавим є те, що висока якість технології проявлена, на приклад у виблисковуванні поверхні посуду непомітно у менших філіальних поселеннях цієї культури. Чи це доводить, що не всі, були обізнані з новою технологією? Чи здібності вироблення "люкс" кераміки на ті часи стала способом отримування користі людей з великих поселень? Думаю, що так.

Людська психіка має багато слабостей, а однією з них є "апетит", котрий росте підчас їжі, а докладно йдеться про користі, котрі не багато людей черпало зі знань про нові технології. Чи відкриті сліди металургії, міді, в городку над Бугом і Чмелеві, є підтвердженням того? Чи мідні вироби робили на місці? Скоріш за все так. Можливо, що Це є сліди спроб місцевих експериментаторів, спостерігачів, майстрів трипільської металургії, або сліди дій самих фахівців зі сходу. Однак в одному є впевненість - продукти, сировина, а що найважливіше, ідеї в значній мірі мандрували завдяки "торгівлі", цікавості, бажання пізнання і збагачення самих людей.

Кожна нація черпаючи з чужих осягнень, не нищить свого культурного ресурсу, тотожності, та культурного спадку батьків, а старається їх покращити. Люди ККЛ дбали про свою традицію, тотожність і культурний спадок батьків, проявом чого є знаходжувані тепер матеріальні залишки. В одному можемо бути впевнені, що "торгівля", та різні контакти, були рухомою силою, стимулюючою розвиток, так потрібний в часах опанування природи.

Торгівельні шляхи