Таємниці городища Чермно

Вигляд на Червен від північно-західної сторони

Напевно кожен дослідник минулого хотів би глибше пізнати мінливу долю типових археологічних памя’ток. Однією із таких пам’яток є легендарний Червен. Гадана столиця міст червенських, занепад якої настав у 1261 році, коли хан Бурундай наказав ліквідувати міські укріплення.

Вигляд від південно-західної сторони

Однак часто фінанси і технологічні можливості унеможливлюють нам пізнання такого великого археологічного комплексу, як Червен, що займає поверхню кількадесяти гектарів. Тоді на допомогу приходить археопараґлідінґ.
Завдяки поєднанню декількох чинників середовища (в т.ч. високий рівень грунтових вод, скошені трави, нерозпочата вегетація рослин) вдалося спостерегти з висоти багато конструкційних елементів давнього Червена, як припускається, найбільш обороноздатного з числа Міст Червенських. Під час весняного польоту автор злокалізував сліди рову, сліди майдану забудови міста, сліди і просторовий уклад забудови міського посаду, водну пристань, давнє русло ріки, сліди доріг, давніші археологічні розкопки і менші незідентифіковані об'єкти.

Супутникова зйомка всього комплексу

Автор зробив вступну інтерпретацію цих слідів, зважаючи на те, що до цієї пори пам’ятка не дочекалася гідного окремого наукового опрацювання.

Рів

Рів був зауважений під час польоту, як перший. Цей елемент оборонної системи міста, на думку науковців, які досліджували цю археологічну пам’ятку не повинен був взагалі існувати (K. Jażdżewski, s. 72). Однак дійсність виявилася інша.

Південно-східна частина укріплень міста/городища

Рів оточував ціле городище і мав ширину близько 6-8м. Він найкраще проглядається у східній частині, завдяки його розташуванню ранньосередньовічними будівельниками на значній віддалі від валів городища, які в прогресуючій невблаганності ерозії його не заступили. У залишкових частинах рів залишився прикритий землею, що обсипалася, і піском верхнього шару конструкції валу.

Вигляд на північно-східну частину

Як можна зауважити, рів становив частину серединної системи захисту городища. Першою лінією захисту, пропускаючи натуральні болота, так само як і річки Гучву і Синюху, були водосховища, що постали, як наслідок добування торфу (як вважає автор, основного будівельного матеріалу валів – однак про це нижче).

Забудова городища

Археологічні дослідження не принесли багато інформації на тему розташування забудови городища. Завдяки аерофотографуванню, проведеному в слушному часі, вдалося злокалізувати декілька об’єктів.
Об’єкт 1, увиразнився в північно-східній частині городища. Сліди споруди зорієнтовані коротшою стіною до півночі.

Сліди забудови майдану

Чи це є сліди ранньосередньовічної святині, чи дому когось із знаті, чи споруди, яка виконувала іншу функцію? Відповідь ми зможемо знайти, після проведення ретельних археологічних розкопок і досліджень цього місця. Варто додати, що „(...) в північно-східній частині, біля ймовірної брами, під час копання картоплі, на глибині бл. 40-50 см знайдено рештки фундаментів з цегли (...)" (K. Jażdżewski, s. 72). Слова із статті професора Конрада Яжджевського підтверджують в деякій мірі „піднебесні” спостереження автора.
Натомість в центральній частині вималювався об’єкт 2, центричної форми чималого діаметру. Мабуть, це є сліди головної споруди городища. За місцевою традицією, давніше на цьому місці мала би бути криниця.
Окрім цього можна зауважити два інші об'єкти, у формі значно видовжених прямокутників, це є сліди археологічних розкопок. А чорні паси, це місця випалювання сіна.

Забудова посаду

Комплекс Червенський включає декілька посадів, однак не на всіх зробилися видимими облікові сліди давньої забудови. Всього лише на західному посаді, що має вигляд видовженого мису, автор відкрив численну рядну забудову

Західний посад

Ці споруди були досить великих розмірів, про це свідчать залишені на землі сліди кіл трактора. Для порівняння розмірів ad hoc, може допомогти також сучасна дерев’яна стодола, що стоїть неподалік (правий нижній кут).

Розташування забудови західного посаду

Разом, видимих є близько 15 великих об’єктів. Напевно є їх більше, на жаль сліди деяких об’єктів з’єдналися з собою, творячи більші плями, які унеможливлюють позначення їхніх границь.

Пристань

Це був конструкційний елемент давнього Червена у формі видовженого прямокутника відразу за ровом із східного боку.

Пристань

Пристань була відділена від головного русла ріки Гучви довгим, вузьким мисом. Від сторони рову і валів городища, пристань була відділена греблею, своєрідним земляним валом.
Видобутий будівельний матеріал (торф), створив місце де могли безпечно причалювати човни і плоти.
Звідки припущення, що то була пристань? Ще до проведення колись меліорації ріка Гучва, мала значно ширше русло. Досить добре видиме, є воно на одному із знімків. Уможливлювало це населенню раннього середньовіччя легке подорожування і перевезення майна. Без великого зусилля, можна було сплавитись Гучвою з Червена (Czermna) до Волиня (Gródek), потім Бугом до Устилугу, Городла, чи далі в околиці Холма. Такі великі комунікаційні можливості, які давали ріки, безперечно використовувались тодішніми мешканцями Червена.

Вали

З чого були побудовані вали городища? Конструкція рову, пристані та інших наземних великих об’єктів, дають нам відповідь на поставлене запитання. Знову цитуючи слова із статті професора Конрада Яжджевського „(...) розвезено зовнішню частину валу в східній частині городища, на протяжності близько 30м. При цій діяльності, люди, які брали участь при розвезенні, зауважили, що підкладку під вал повинен був становити торф (...)”, ми можемо переконатися в думці, що головним будівельним матеріалом був згаданий вже раніше торф.

Головні об’єкти східної частини червенського комплексу

Будівельна сировина, якої було і надалі є найбільше поблизу городища (K. Jażdżewski, s.72).
На виконаних знімках видима також канава, біля основи зовнішньої частини валу. Найкраще вона видима від східної сторони. Це є черговий елемент системи захисту ранньосередньовічного міста, який було злокалізовано під час одного польоту.

Дороги

Поверхневі спостереження і археологічні дослідження довели, що людність ранньосередньовічного міста будувала дерев’яні помости (J. Kuśnierz, s. 15). Однак існували також земляні дороги. На території Червенського комплексу вимальовується декілька доріг, однак найбільш чітко окреслюється дорога, що йде від північного посаду, уздовж водної пристані. Від східної сторони до неї прилягає паралельно розташований рів.

Сліди доріг, греблі, канави і пристані

Дороги напевно сполучалися з греблями, які були в деякій мірі їх продовженням.

Археологічні розкопки

Археологічні розкопки були проведені на території Червенського комплексу вже у XIX ст. Плани давніх розкопів в значній мірі не відомі. Однак, під час польоту автор спостеріг декілька археологічних розкопів. Найбільш видимий розкоп знаходиться в східній частині городища, по зовнішній стороні валу. Видимими є край розкопу, який не обійняв своєю межею рову, а також сліди складування викопаної землі.
Об’єкти цього типу, мусять бути точно зіставлені із збереженими планами, оскільки існує можливість помилки з давніми об’єктами.

Невідомі об'єкти

Велика кількість ранньосередньовічних об’єктів помітна на північному посаді. Найправдоподібніше це сліди різного роду будівель, господарських ям і т.п. об’єктів. Безспірна ідентифікація в цих випадках не можлива. Всього лише можна вирізнити один об’єкт, значних розмірів. Однак він не є такий очевидний, як об’єкти із західного посаду.

Частина північного посаду – сліди великого об’єкту

Завдяки специфічним природним умовам, можна було спостерегти елементи давньої забудови, як і пізніші сліди людської діяльності. Зверифікували вони в значній мірі дотеперішнє знання на тему „столиці” міст червенських. Результати того ж археопараґлідінґу, можуть полегшити в значній мірі подальші дослідницькі дії на території Червена. Тільки справжні археологічні розкопки із серйозним науковим підходом, можуть підтвердити повітряні спостереження автора.
Зроблені польоти виявляють також потребу безперервної і що найважливіше частої авіаційної документації археологічних пам’яток. Тільки завдяки інтенсифікації польотів можна відкрити такі неймовірні сліди, як у випадку з Червеном. Кожна археологічна пам’ятка має свої капризи, і лише інколи виявляє нам свої таємниці.

Східна частина Червена – тільки два тижні, а яка різниця

Бібліографія:

*Konrad Jażdżewski, Ogólne wiadomości o Czermnie-Czerwieniu, [w:] Archeologia Polski t. IV, Warszawa-Wrocław 1959

*Jerzy Kuśnierz, Historia i stan badań latopisowych grodów Czerwień i Wołyń oraz ich okolic, [w:] Zamojsko-Wołyńskie zeszyty muzealne, Zamość 2003